Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Народний Рух України
Калуська міська організація

П`ятниця, 29.03.2024

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА

...(ПРОДОВЖЕННЯ)...

    Вiйськова безпека. Вiйськова безпека України повинна базуватися на системi ґарантiй, якi б виключали можливiсть використання вiйськової сили ззовнi чи загрози її використання на шкоду нацiональним iнтересам України. 

    Структурними елементами вiйськової безпеки України мають стати її вiйськово-полiтичний стан та обороноздатнiсть. Вiйськово-полiтичне становище України в реальнiй вiйськово-полiтичнiй ситуацiї в Європі i свiтi слiд оцiнювати з позицій дотримання її iнтересiв та в плані геополiтичних факторiв. Саме з цих позицiй внаслiдок загальної нестабiльностi та «вакууму сили» в Схiднiй Європі i в умовах iснуючих територiальних претензiй Україна має забезпечувати свою обороноздатнiсть шляхом лiквiдацiї зовнiшньої загрози вiйськовими засобами. Проблема полягає в тому, що Україна не має достатньо ресурсiв для створення такої вiйськової могутностi, яка б усунула зовнiшнi загрози тiльки вiйськовими засобами. Тому забезпечити власну нацiональну безпеку Україна може, лише ефективно поєднуючи зовнішньополітичні та військові ґарантії. 

    Для забезпечення обороноздатності України важливу роль відіграє ідейний та моральний стан Української армії. Виховання патріотизму, готовності до самопожертви в ім’я Українського народу, викорінення ганебних явищ дідівщини, морального приниження, успадкованих від радянських часів, є важливими завданнями розбудови Української армії. Тому Рух сприятиме ефективному функціонуванню соціально-психологічної служби Збройних Сил України. 

    Нагальною потребою часу є військова реформа. В основі військової реформи в Україні повинні лежати такі принципи: 

    – пріоритет несилових засобів вирішення міждержавних конфліктів; 

    – зміцнення демократичного цивільного контролю над військовою сферою; 

    – реалізм в оцінках воєнних загроз, наявних сил та засобів, ресурсів, дієвості міжнародних механізмів, зміцнення партнерської довіри, можливості впливу України на загальноєвропейські процеси; 

    – пріоритетний розвиток сил і засобів, зорієнтованих на виявлення загроз і стримування конфліктів на ранніх стадіях; 

    – уникнення структурної надмірності та дублювання структур; 

    – поліфункціональне використання та достатність сил і засобів; 

    – єдині стандарти соціальних ґарантій для всіх силових структур; 

    – поетапне досягнення сумісності з арміями країн-партнерів; 

    – максимальне збереження ефективно діючих військових механізмів, недопущення падіння боєздатності війська в ході реформування; 

    – спрямування ресурсів, які вивільняються при скороченні недієздатних структур, на вирішення пріоритетних завдань реформування. 

    Забезпечення потреб оборони. Для вирiшення цiєї проблеми вiйськово-економiчної безпеки потрiбно: 

    – на науково обґрунтованiй основi визначити потреби оборони України та засоби їхнього задоволення; 

    – здiйснити структурний аналiз вiйськово-промислового комплексу на територiї України i розробити програму його конверсії та реорганiзацiю в оборонну промисловість України; 

    – орiєнтувати оборонну промисловiсть на спiвпрацю з європейськими оборонними структурами у забезпеченнi безпеки України. 

    Забезпечення полiтичних основ військової безпеки. Для досягнення потрiбного рiвня обороноздатностi, спроможного ´ арантувати нацiональну безпеку України, замало самих лише військово-технічних чи оборонних заходiв. Вирiшальну роль мають вiдiграти вiйськово-полiтичнi рiшення, зокрема: 

    – створення правової системи, державних та громадських iнституцiй, що забезпечують цивiльний контроль за дiяльнiстю збройних сил та вiйськовим будiвництвом; 

    – створення структур цивiльного опору для пiдвищення стiйкостi оборони через її децентралiзацiю та автономнiсть; 

    – уникнення політичного екстремізму, підтримка громадянської злагоди та соціальної стабільності; 

    – побудова надійної системи захисту конституційних засад, запобігання та боротьба з порушеннями законності і правопорядку, створення необхідних умов для ефективної боротьби з корупцією та злочинністю, особливо її організованими формами; 

    – забезпечення належного виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування. 

    Демографiчна безпека. Протягом останнiх рокiв в Українi склалася загрозлива демографiчна ситуацiя. Зросла смертнiсть, особливо серед чоловiкiв працездатного вiку; припинилося збiльшення середньої тривалостi життя, порушилася демографiчна структура в бiк старiння населення; значно знизилася народжуванiсть, що зумовило виникнення явища депопуляцiї; мiграцiя набула нерацiонального змiсту. 

     Зберiгається досить високий показник смертностi немовлят, що є однiєю з важливих медико-демографiчних характеристик стану здоров’я населення. Головними ознаками демографiчної кризи є несприятливi змiни не лише в кiлькостi, але й в якостi населення. Демографiчна криза - наслiдок кризи в основних сферах життя суспiльства, виникнення i загострення суперечностей, вiдсутнiсть розв’язання яких великою мiрою впливає на демографiчний процес. Українська нацiя постала перед загрозою вимирання. 

    Для забезпечення демографiчної безпеки України необхiдно

    – розробити i цiлеспрямовано впроваджувати в життя довготривалу Державну програму розвитку української нацiї; 

    – послiдовно реалiзовувати на рiвнi держави ефективну демографiчну полiтику, спрямовану на розширене вiдтворення населення, формування оптимальної величини сiм’ї; 

    – вирiшувати соцiально-економiчнi проблеми в державi через призму демографiчної безпеки, збереження генофонду нацiї; 

    – визначити прiоритетним завданням держави i суспiльства захист материнства та дитинства, якiсне покращення здоров’я населення; 

    – проводити мiграцiйну полiтику в iнтересах Української держави, створювати умови для повернення українцiв в Україну. 

    Iнформацiйна безпека. На сучасному етапi розвитку цивiлiзацiї iнформацiя дедалі бiльше стає виробничим ресурсом. Без доступу до джерел iнформацiї та ефективного її використання неможливо забезпечити ефективнiсть економiки України взагалi й iнтеґрацiю її в свiт зокрема. Така роль iнформацiї в суспiльствi вимагає захисту нацiональних iнтересiв у сферi iнформацiї. Рух вважає, що має бути розроблена i здiйснюватися державна полiтика в галузi iнформацiї з метою послiдовної iнтеґрацiї України у свiтовi iнформацiйнi потоки. 

    Україна великою мiрою iзольована вiд iнформацiї з навколишнього свiту, так само як i свiт мало отримує iнформацiї про Україну. Вiдсутнiсть реального ефективного доступу до iнформацiї завдає значних втрат в економiцi, полiтицi, науцi. Обмеженiсть джерел iнформацiї дозволяє манiпулювання нею, що призводить до вирiшення економiчних та полiтичних проблем в iнтересах окремих суспiльних груп чи навiть iнших держав, а не суспiльства в цiлому. Це спричиняє шкоду внутрiшнiй стабiльностi України та її міжнародним відносинам. 

    З огляду на iнтеґрацiю в свiтову економiку вiдсутнiсть загальнодоступної правдивої iнформацiї про Україну зменшує можливостi iноземних iнвестицiй та доступу до передових технологiй. Для подолання iнформацiйної iзоляцiї необхідно

    – вжити комплексних заходів щодо захисту свого інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір; 

    – виявити та усунути причини інформаційної дискримінації України; 

    – усунути негативні чинники порушення інформаційного простору, інформаційної експансії з боку інших держав; 

    - розробити та впровадити необхідні засоби та режими отримання, зберігання, поширення і використання суспільно значущої інформації, створення розвиненої інфраструктури в інформаційній сфері; 

    – прийняти необхiднi правовi акти про захист iнтелектуальної власностi, приєднатися до мiжнародних угод, якi реґулюють свiтовi стандарти iнформацiйного обмiну; 

    – розробити i здiйснити державнi програми iнформатизацiї суспiльства, розширювати правовi та технiчнi можливостi доступу громадян до рiзноманiтної iнформацiї; 

    - зробити загальнодоступною мережу «Інтернет»; 

    – розмежувати iнформацiю з обмеженим доступом на комерцiйно цiнну iнформацiю пiдприємств та iнформацiю, закриту з мiркувань нацiональної безпеки; 

    – створити систему ґарантiй доступу до урядової iнформацiї з боку громадян i громадських структур, правовий порядок обмеження доступу до iнформацiї, якщо цього вимагають iнтереси безпеки держави; 

    – розробити правовi та iнформацiйнi методи контролю засобiв масової iнформацiї з метою запобiгання їхньому використанню на шкоду iнтересам нацiональної безпеки України; 

    – вжити заходiв до звiльнення українського iнформацiйного простору вiд впливу iнформацiйних засобiв, якi поширюють ворожу щодо України i української нацiї iнформацiю.