Народний Рух України
Калуська міська організація

Усі ми прагнемо якісних змін на краще в державі, суспільстві, в кожному селі. Аби не просто прагнути, а реально діяти, змінювати країну, відповідати на сучасні виклики суспільства, до влади мають прийти нові люди, для яких першочергове значення відіграють вчинки і дії, а не заяви і слова. Такою людиною на Калущині є Олег Савка — депутат Калуської міської ради з багаторічним досвідом громадської діяльності, голова обласної МГО «Молодий Народний Рух», кандидатуру якого з’їзд Народного Руху України висунув  у народні депутати на проміжних виборах у 85-му одномандатному виборчому округу з центром у місті Калуші.

Сьогодні «Вісті Калущини» говорили з Олегом Савкою про проблеми району, округу, про вирішення екологічних питань, туристичний потенціал Калущини та чимало іншого. 

— Олеже Васильовичу, робота депутата у Верховній Раді — це, в основному, законотворча діяльність. Над розробкою яких законів плануєте зосередити свою роботу в разі перемоги на виборах? 

— Насамперед хочу сказати, що законодавче поле має бути системним і взаємодоповнюючим, а не таким, в якому б норми одного закону заперечували норму іншого. Тож старатимуся в законотворчій діяльності дотримуватися цього правила, незалежно від сфери дії закону. А взагалі законотворча діяльність має бути направлена на вирішення проблем людей, які в кожному районі, сільській чи міській місцевості практично одинакові, незалежно від регіону. І ще — хотілося б, щоб депутати Верховної Ради нарешті почали проблеми регіонів вирішувати не точково, в ручному режимі випрошуючи кошти на свій округ, а системно, змінюючи законодавство і створюючи оптимальні умови для людей. 

— Яке Ваше бачення втілення у життя адміністративно-територіальної реформи? 

— Це актуальне питання, що потребує завершення, оскільки процеси децентралізації, які були широко анонсовані владою, насправді перебувають ще тільки на стадії розробки. А реформа державного управління в країні є запорукою побудови демократичної правової держави. Змін вимагають і стосунки між владою та громадою, які потрібно переводити у новий формат, коли влада буде служити інтересам громади, а не навпаки. Для цього вона повинна бути відкритою та прозорою у прийнятті рішень, дослухатися до думки людей, а не ігнорувати її. 

Щодо впровадження адмінреформи, то цей процес повинен відбуватися після консультацій з місцевими громадами, експертами з-за кордону. Це має бути здоровий конкурс різних концепцій реформи. Лише тоді її можна буде ефективно реалізувати, а  тоді — й вирішити проблему громади. 

— Ви говорите про проблеми сіл, які виокремлюєте як такі, що потребують першочергового вирішення?

— Проблема сіл — у наповненні бюджетів. Звідси — і відсутність сільських доріг, розвитку територій, будівництва інфраструктури, відтак — перспектив у залученні інвесторів. А відсутність інвесторів — відсутність робочих місць, виїзд сільських мешканців за кордон у пошуках заробітку... 

— Як залучати інвесторів, виходячи з того, що маємо нині?

— Це питання має бути пріоритетним у державі і втілюватися під її наглядом. Що я маю на увазі? В нас, зазвичай, є дві крайнощі — або не пускають інвестора, бо це невигідно якомусь монополістові, через це гальмується соціально-економічний розвиток регіону. Інший варіант — коли місцева еліта починає обслуговувати чужі інтереси, забуваючи за інтереси населення. У цьому питанні має бути золота середина. Коли запрошують інвестора, треба сприяти його роботі, початку бізнесу, водночас контролювати його діяльність у перспективі. 

 З іншого боку, має бути передбачений механізм соціальної складової інвестицій, як і відповідальність бізнесу перед громадою. Аби у перспективі не виникло такої ситуації, як маємо зараз, наприклад, з Домбровським кар’єром, полігоном токсичних відходів та ін. 

— Одна з проблем, і Ви вже її назвали, — відсутність якісного дорожнього покриття на Калущині. Через що, власне, чимало інвесторів вважають віддалені села неперспективними для початку бізнесу. 

— На жаль, маємо таку проблему. На моє переконання, найперше треба розпочати чіткий контроль використання виділених державою коштів на оновлення дорожнього покриття. Це мають робити і самі громадяни, які проживають на тій чи іншій території. Кожен з нас має стати соціально відповідальним, не варто відповідальність особисту перекладати на когось. Якщо якість дорожнього покриття чи використання коштів сумнівні, піддавати розголосу, публічності. Побудова справедливого суспільства — це наша спільна справа!  Альтернативи нема, світ глобалізується, кожна цивілізація починається з дороги. А буде дорога, повертаючись до нашого попереднього питання, будуть інвестиції, буде торгівля, економічне зростання, розвиток.  

— Якщо говорити про сільське господарство, в чому вбачаєте його розвиток? 

— У нас є всі умови для розвитку сільського господарства. Але не треба забувати, що ми живемо в ХХІ столітті, тож треба використовувати досягнення часу. Технології мають бути сучасними, а не на рівні епохи колективізації. Тому, як на мене, використовуючи іноземний досвід, думаю, у Верховній Раді треба працювати над створенням законодавчих умов для створення кооперативів. Потрібно створити лояльні умови для  кредитування таких кооперативів та особистих селянських господарств, надавати    державну підтримку, за якої б селянин був захищений, мав впевненість в тому, що він матиме куди збути продукцію, а також в разі її втрати за несприятливих умов — отримає компенсацію. 

— Не менш критична проблема, ніж проблема якості дорожнього полотна, — незаконне вивезення лісів, гравію. Ваше бачення з цього питання.

— Ми в партійному колі, в тому числі і з народними депутатами від НРУ, обговорювали не раз це питання. Єдиний вихід — створити в законодавчому полі його вирішення. Заборонити вивезення повністю не зможемо, бо розуміємо,  що це все перейде в тінь. Мають створюватися реєстри зон, де буде дозволено вивезення гравію, лісових насаджень, має бути ліцензування діяльності і, головне, чіткий контроль. Обов’язково треба переглянути функції контролюючих органів, їх підхід до роботи. Можливо, має бути створена екологічна поліція, яка буде тримати ці питання на контролі. Впевнений, якщо узаконити діяльність, коштів від цього вистачить на фінансування такої поліції. 

— Окрім сільського господарства, залучення інвестицій, в тому числі й іноземних, в чому ще вбачаєте розвиток Калуського району?

— Як би то, можливо, не дивно звучало, перспективу розвитку району бачу в туризмі. Частину району займає Чорний ліс, який зберігає в собі цілу історію національно-визвольної боротьби нашого народу. Залучення інвестицій в туризм — це також розвиток району, його популяризація. Розробка туристичних маршрутів територією Калуського району — це великий потенціал, який просто гріх змарнувати. Тема визвольних змагань зараз актуальна, цікава, тож ми можемо не лише популяризувати край, а й залучити інвестиції. Окрім того, в нас є історія селянських повстань. І, загальновідомо, що легенди не тільки знаходяться, а й створюються на основі історичних подій. В нас було і Січове Стрілецтво, була і Австро-Угорська імперія, німецькі колонії, можна зацікавлювати і іноземних туристів. Можна популяризувати промисловий туризм, зокрема в Калуші і, наприклад, в Голині. У Верховній Раді планую популяризувати Калущину, туристичні маршрути і визначні пам’ятки. 

— Згадали про екологічні проблеми. В Сівці-Калуській і Кропивнику вирішення екологічних проблем залишилося на рівні обіцянок. 

— У нас була спеціальна екологічна сесія в міськраді, були експерти з ЄС, міжнародних інституцій. Було описано основні проблеми, зокрема і вивезення гексахлорбензолу. Ми розуміємо, що це була афера століття, наслідки від якої тільки збільшуються. Про цю проблему знають і в уряді, і в адміністрації Президента, і в стінах парламенту. Але треба порушувати екологічні питання, де тільки можемо, надавати їм публічності, розголосу. І — це не проблема Кропивника, Сівки-Калуської чи Калуша, насправді масштаби настільки великі, що це трансрегіональні, а інколи й транскордонні проблеми. Ініціюватиму створення ТСК у Верховній Раді, бо попередня комісія так і не відзвітувала, фактично результатів громадськість не отримала. А від того, яким є стан екології, залежить наше майбутнє, особиста безпека, здоров’я дітей. Тож екологічне питання має бути чи не першочерговим. 

— Ви молодий політик. Які закони, зміни в цілому необхідні для молоді. 

— Є зареєстровано вже кілька законопроектів, які поки що не прийняті, зокрема про неформальну освіту. Так, в Європі є цілі комісії з неформальної освіти. Адже освіта після школи, ВНЗ не має закінчуватися. Неформальна освіта — це вид освіти, якою людина зможе займатися до старості, це тренінги, семінари. Зараз закон ще не достатньо лобіюється, навіть не надано широкого розголосу в суспільстві. А за кордоном ця неформальна освіта враховується навіть при прийнятті на роботу. І це те питання, над яким мені цікаво працювати. Вважаю, воно надзвичайно актуальне.

— За фахом — Ви освітянин, яке Ваше бачення приватних навчальних закладів, про які зараз стільки дискусій в державі? 

— З освітою треба бути дуже обережними. Це робота з дитячими душами, розвитком, зрештою майбутнім. Має бути збалансований підхід, експертне дослідження, з широким обговоренням. Це не та галузь, в якій можна експериментувати. Що стосується дозвілля молоді, попередній Кабмін розробив положення про центри дозвілля молоді в містах, як вони мають функціонувати. Вважаю, створення таких центрів на часі. 

— Вас висунули на з’їзді НРУ. Відповідно перед партією маєте певні зобов’язання, тож у Верховній Раді будете дотримуватися очевидно партійного вектору. Розкажіть про свою політичну силу.

— Народний Рух України завжди був і є партією народною. Це перша українська масова партія. Це партія людей, для яких було важливо створення і укріплення Незалежності України, державотворення. Тоді НРУ задекларував три вектори державність, демократія, реформи. Як бачимо, актуальним цей вектор є і нині. Сьогодні, як і раніше, НРУ залишається партією неолігархічною, партією середнього класу. 

— Для виборів, агітації потрібен матеріальний ресурс. Звідки кошти в кандидата в нардепи Олега Савки?

— У своїй кампанії ставку робимо на волонтерстві, в нас є потужна молодіжна організація, вихованці якої вже зараз є повнолітніми і готові підтримувати. Будемо публічно приймати благодійні внески від симпатиків. Не плануємо робити кампанію надзвичайно дорогою, бо під час війни це аморально. Будемо виходити зі своїх коштів, можливостей. Точно можу заявити, що просити гроші в олігархів не будемо. Бо, як кажуть, під чию сопілочку танцюєш, тому й душу продаєш. 

— За часу президентства Януковича Ви вдавалися до революційних методів боротьби з режимом. Вважаєте, що революційні методи прийнятні у Верховній Раді?

— Вважаю, що революційні методи прийнятні тільки тоді, коли вичерпані всі методи “еволюційного” впливу. Коли питання не може бути вирішено діалогом, тоді починається революція. Такою була ситуація тоді, коли влада абсолютно не чула суспільства. Зараз попри той комплекс проблем, невідповідність задекларованій політиці попереднього уряду, сказати, що повністю відсутні позитивні зміни в суспільстві, не можна. Насправді якийсь запас часу для вирішення проблем ще є. Хоч країна воює, економіка просідає. Але революція ніколи не є вирішенням економічних проблем, революція — це останній засіб щось змінити. Тож коли є хоч найменша можливість вирішити питання конструктивним шляхом, я його прихильник. Більше того, вважаю, що в умовах війни революційний шлях міг би призвести до ліквідації державності. Я і вся команда НРУ — прихильники якомога масштабнішої просвітницької діяльності для активізації суспільства і створення тиску “знизу” на владу всіх рівнів. Як казав свого часу В’ячеслав Чорновіл, і ці слова й на нині актуальні: “Нам потрібні сьогодні реформи, а не революції; сила закону, а не закон сили; добробут народу, а не всенародні злидні; суспільна злагода, а не затята ворожнеча; демократія, а не диктатура, які б випробування нас не чекали в цей вирішальний для долі України час”. 

Інна Бігун

http://visti-kalush.com.ua